Громадськість звернулась до суду з двома позовними заявами - окремо до Держлісагенства та Держбудконтролю. В обох позовах громадськість вимагала: визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень з приводу нерозгляду заяви про незаконну забудову прибережної смуги та зобов'язати державний орган повторно розглянути заяву громадськості.
Коли справа 100% виграшна для громадськості і неможливо винести рішення на користь відповідача-корупціонера, то суд "відфутболює" позов за формальною ознакою. Таким чином суд відхилив ці дві виграшні позовні заяви громадськості суто з формальних підстав. Суд вважає, що судовий збір за кожну з цих позовних заяв в розмірі 487 грн - це недостатньо.
Суд вважає позовну вимогу "визнати бездіяльність суб'єкта власних повноважень (нерозгляду заяви) та зобов'язати суб'єкта власних повноважень вчинити дії (повторно розглянути заяви громадськості)" як дві різні вимоги, та посилається на норму законодавства, згідно якої за кожну позовну вимогу немайнового характеру треба платити судовий збір окремо. Тобто, позивач сплатив 487 грн, а потрібно - 974 грн за кожну позовну заяву. Таким чином, суд залишив позовні заяви без руху та вимагає позивача доплатити судовий збір.
Слід зазначити, що в більшості випадків вимога "визнати бездіяльність суб'єкта власних повноважень та зобов'язати вчинити дії" - це одна вимога. Це по суті одна вимога!
Суд вважає позовну вимогу "визнати бездіяльність суб'єкта власних повноважень (нерозгляду заяви) та зобов'язати суб'єкта власних повноважень вчинити дії (повторно розглянути заяви громадськості)" як дві різні вимоги, та посилається на норму законодавства, згідно якої за кожну позовну вимогу немайнового характеру треба платити судовий збір окремо. Тобто, позивач сплатив 487 грн, а потрібно - 974 грн за кожну позовну заяву. Таким чином, суд залишив позовні заяви без руху та вимагає позивача доплатити судовий збір.
Слід зазначити, що в більшості випадків вимога "визнати бездіяльність суб'єкта власних повноважень та зобов'язати вчинити дії" - це одна вимога. Це по суті одна вимога!
Точно такі ж позовні вимоги громадськості були повністю задоволені лише "за 487 грн" у точно такій же адміністративній справі у листопаді 2015 року проти Державної екологічної інспекції , яка відмовились по суті розглянути заяву з приводу порушення природоохоронного законодавства та незаконної забудови тієї ж самої смуги біля маєтку Злочевського. Саме тому позовні вимоги до Держлісагенства та Держбудконтролю були викладені таким же чином як і до Екологів. Цинічно, але є ще одна не менш цинічна, але більш безглузда причина відхилення позовних заяв.
Суд не вважає надану квитанцію про сплату судового збору доказом фактичної сплати судового збору оскільки це начебто копія, а не оригінал. Ось цитата з ухвали суду: "До того ж, суд звертає увагу, що належним доказом сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду є саме оригінал квитанції, а не її ксерокопія."
Цинізм полягає в тому, що сплату судового збору та роздруківку квитанції позивач здійснював за допомогою онлайн системи для сплати судового збору Державного підприємства «Інформаційні судові системи» на сайті судової влади України http://adm.ki.court.gov.ua/sud2670/tax/, де зазначено, що «з 01.09.2015 року судовий збір можна сплатити онлайн!».
Отже, квитанція про сплату судового збору є оригіналом з зазначенням унікальних ідентифікаторів, «ID транзакції», що свідчить про сплату позивачем судового збору. Але суд не довіряє сам собі - не визнає систему оплати, яку пропонує громадянам.
Суд не вважає надану квитанцію про сплату судового збору доказом фактичної сплати судового збору оскільки це начебто копія, а не оригінал. Ось цитата з ухвали суду: "До того ж, суд звертає увагу, що належним доказом сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду є саме оригінал квитанції, а не її ксерокопія."
Цинізм полягає в тому, що сплату судового збору та роздруківку квитанції позивач здійснював за допомогою онлайн системи для сплати судового збору Державного підприємства «Інформаційні судові системи» на сайті судової влади України http://adm.ki.court.gov.ua/sud2670/tax/, де зазначено, що «з 01.09.2015 року судовий збір можна сплатити онлайн!».
Отже, квитанція про сплату судового збору є оригіналом з зазначенням унікальних ідентифікаторів, «ID транзакції», що свідчить про сплату позивачем судового збору. Але суд не довіряє сам собі - не визнає систему оплати, яку пропонує громадянам.
Але це не все. В одній з цих двох справ суд запропонував виправити недоліки позову до 31/12/2015. При цьому позивач отримав ухвалу про ці недоліки та терміни усунення недоліків саме 31/12/2015 - і то тільки тому що напередодні знайшов ухвалу в електронному реєстрі судових рішень та швидко звернувся до пошти щоб отримати цю ухвалу суду. А якщо б позивач отримав ухвалу після 31/12/2015?
Отже, з огляду на такі судові рішення, можна дійти до висновку, що держава робить все для того, щоб ускладнити боротьбу простих громадян з корупцію - і судовий збір в п'ять разів підвищить, і почне вигадувати та нараховувати окремі позовні вимоги для збільшення вартості позову, і буде встановлювати нереальні строки для усунення так званих "недоліків" у позовній заяві...
***
23 грудня 2015 року м. Київ №
23 грудня 2015 року м. Київ №
Суддя Я.І. Добрянська
***
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
23 грудня 2015 року м. Київ №
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва - Шулежко В.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленимстаттею 106 КАС України.
Частина 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частина 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зазначає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Водночас, з урахуванням вимог ст. 6 Закону України «Про судовий збір» з позовних заяв, що містять кілька вимог немайнового характеру, судовий збір справляється з кожної вимоги окремо.
Таким чином, у разі подання до адміністративного суду позову, який містить кілька вимог немайнового характеру, належить сплатити судовий збір за кожну з вимог.
Позивачем до позовної заяви додано квитанцію від 20.12.2015 про сплату судового збору в розмірі 487,20 грн. за подання вказаного адміністративного позову, тобто за одну вимогу немайнового характеру. В той час, у позовній заяві висунуто всього дві позовних вимог немайнового характеру, що свідчить про сплату судового збору за подання вказаного позову не в повному обсязі.
До того ж, суд звертає увагу, що належним доказом сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду є саме оригінал квитанції, а не її ксерокопія.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленими статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору з кожної вимоги окремо в порядку та розмірі визначених чинним законодавством України.
Згідно з ч. 2 ст. 108 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви з дня набрання законної сили даною ухвалою суду.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання ухвали.
Суддя В.П. Шулежко
***
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
23 грудня 2015 року м. Київ №
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами:
за позовомОСОБА_1 (далі - позивач)до відповідача Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області (далі - відповідач)провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити дії.
Відповідно до вимог статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Так, дана позовна заява подана з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються:1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; 6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.
До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Так, позивачем не надано підтвердження сплати судового збору за подання адміністративного позову, що містить 2 позовні вимоги немайнового характеру.
Ставки сплати судового збору встановлено частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір". Так, за подання адміністративного позову немайного характеру фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивач долучив до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору в розмірі 487,20 грн., а отже позивачу необхідно доплатити 487,20 грн. судового збору.
Згідно вимог частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Керуючись вимогами ст.ст. 106, 107, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
У Х В А Л И В:
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк на усунення визначених судом недоліків позовної заяви до 31.12.2015.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України.
Дана ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська
Комментариев нет:
Отправить комментарий