Нагадаємо, суддя Печерського районного суду міста Києва Литвинова І. В. та Омбудсмен вважали, що провадження Омбудсмена за зверненням громадянина може тривати понад 45-денний строк, встановлений Законом України «Про звернення громадян». І суд і Омбудсмен вважали, що провадження Омбудсмена з приводу порушення Закону України "Про звернення громадян" може тривати необмежено довго. Це було підставою для відмови громаді у задоволені позовних вимог з приводу бездіяльності Омбудсмена.
Суть справи тут, або в апеляційній скарзі (см. нижче).
Разом з тим, згідно із законодавством Омбудсмен мусить дотримуватись Закону України «Про звернення громадян», зокрема, термінів для розгляду ти вирішення питань по суті звернення громадянина.
Можно тільки здогадуватись, чому суд, Омбудсмен та Держбудконтроль ухвалювали такі рішення у справах, пов'язаних із екс-міністром екології Злочевським.
Громада оскаржила рішення судді Печерського районного суду міста Києва Литвинова І. В. та Омбудсмена - до КААС.
КААС вирішив, що
Спеціальних строків вирішення звернень до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, відмінних від визначених у Законі України «Про звернення громадян», положення ст. 17 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» не містять.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач, згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», зобов'язаний був розглянути заяву ОСОБА_2 від 31 травня 2016 року у межах строку, визначеного ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».
За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідач порушив строк розгляду звернення, встановлений ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», а також не дотримався вимог щодо розумного строку виконання дій та прийняття рішень, визначеного у п. 1.4 Порядку здійснення провадження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Але КААС не задовольнив головну вимогу громади - скласти адмін протокол на посадову особу Держбудконтролю, та зобов'язати Держбудконтроль обстежити споруди на земельній ділянці у прибережній смузі, що межує з маєтком, пов'язаним із екс-міністром екології Злочевським, у Вишгородському р-ні Київської області на березі обвідного каналу.
***
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
До Київського апеляційного
адміністративного суду
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
Через Печерський районний
суд м.Києва
01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 42-А
Суддя: Литвинова І. В.
Позивач:
Відповідач:
Уповноважений Верховної
Ради України з прав людини
01008, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на постанову Печерського районного суду міста Києва
від 09 лютого 2017 року у справі №826/13400/16-а
9 лютого 2017 року суддею Печерського районного суду міста Києва Литвиновою І. В. винесено постанову у справі №826/13400/16-а, якою відмовлено у задоволені позовних вимог Позивача до Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, а саме - відмовлено визнати протиправною бездіяльність Відповідача та зобов'язати Відповідача повторно розглянути заяву Позивача.
Вказана постанова винесена без з’ясування всіх обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права. Зокрема з постановою суду першої інстанції не можна погодитись з наступних підстав.
1. Суд І інстанції не врахував, що Відповідач помилково дійшов до висновку, 1) про відсутність правових підстав для складання протоколу щодо притягнення винної особи Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області до адміністративної відповідальності, та - 2) що вжиття подальших заходів реагування Уповноваженого з прав людини на звернення Відповідача не вбачається.
Відповідач вважає, що Позивачем не була надана до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області необхідна інформація про місцезнаходження предмету скарги, а саме - адреса об'єкта будівництва. Суд І інстанції не врахував доводи Позивача про необгрунтованість такого висновку Відповідача, в наслідок чого трапилась протиправна бездіяльність Відповідача. Доводи Позивача полягають у наступному.
Внутрішній Наказ Мінрегіону від 15.05.2012 № 240, на який посилається заступник директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області Я.В. Старущенко в якості обґрунтування своєї бездіяльності, встановлює типову форму Направлення для проведення позапланової перевірки - тобто, шаблон внутрішнього документу Державної архітектурно-будівельної інспекції України, та не яким чином не зобов'язує заявника вказувати саме адресу та власника ділянки. Закон України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. N 553, також не містять вимог, яким саме чином має бути вказано місцезнаходження об'єкту перевірки.
Разом з тим, заявник у своїй скарзі до Державної архітектурно-будівельної інспекції України для визначення місцезнаходження зазначеної ділянки надав: кадастровий номер ділянки, найменування юридичної особи-власника ділянки, відеосюжет журналістів інформаційної служби "Радіо Свобода". Отже, наданої заявником інформації та відомостей з Публічної кадастрової карти України, Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, публічного реєстру юридичних осіб достатньо для встановлення місцезнаходження ділянки.
Суд І інстанції не прийняв до уваги, що в результаті бездіяльності заступника директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області Я.В. Старущенко були порушені права заявника передбачені статтею 19 Закону України «Про звернення громадян», згідно якої органи державної влади, місцевого самоврядування, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані зокрема: об'єктивно, всебічно перевіряти заяви чи скарги; вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням, тощо.
Отже, суд І інстанції не врахував, що Відповідач, згідно із ст. 29 Закону України «Про звернення громадян», ч. 8-1 ст. 255 КУПАП, Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», мав підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 212-3 відносно заступника директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області Я.В. Старущенко.
2. Суд І інстанції не врахував ст. 1 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», згідно якої Відповідач у своїй діяльності керується не тільки Конституцією України та Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», але й іншими законами України, зокрема, Законом України «Про звернення громадян». Таким чином, cуд І інстанції помилково дійшов до висновку, що Відповідач при розгляді звернення громадянина може не дотримуватись термінів, визначених Законом України «Про звернення громадян» або будь-яких інших визначених законом термінів.
Отже, враховуючи, що до 20/09/2016 року Позивач не отримував повідомлень від Відповідача щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення (відносно посадової особи Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області), та не отримував повідомлень від Відповідача про встановлення необхідного терміну для розгляду заяви, були порушені права Позивача передбачені ст. 20 Закону України Про звернення громадян.
3. Згідно ч. 1 ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно п. 1 Постанови №2 від 06/03/2008 Пленуму вищого адміністративного суду "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", необхідно враховувати, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Позивач вважає, що судом першої інстанції не було перевірено відповідність дій Відповідача зазначеним вимогам п. 1 Постанови №2 від 06/03/2008 Пленуму вищого адміністративного суду.
Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, їх посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані зокрема:
- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
- вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення;
- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
Таким, чином були порушені права Позивача передбачені ст. 40 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», оскільки Позивач не отримав у повному обсязі відповіді на своє звернення до Відповідача.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 183-2 КАСУ скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо зобов'язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії щодо розгляду звернення, у тому числі інформаційного запиту, фізичної або юридичної особи.
Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст. 183-2, 185, 186, 198, 202 КАС України,
ПРОШУ:
Скасувати Постанову Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2017 року у справі №826/13400/16-а та прийняти нову постанову суду, якою зобов'язати Відповідача повторно розглянути заяву Позивача.
Розглянути справу у скороченому провадженні без виклику до суду сторін.
Стягнути на користь Позивача з Відповідача суму сплаченого судового збору у розмірі 606 грн. 32 коп за подання апеляційної скарги до адміністративного суду. Стягнути на користь Позивача з Відповідача суму сплаченого судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп за подання позовної заяви до адміністративного суду І інстанції.
Комментариев нет:
Отправить комментарий